Міжнародний день відмови від паління
Міжнародний день відмови від паління, або No Smoking Day, існує з 1977 року. Він з’явився з ініціативи Американського онкологічного товариства і щороку відзначається у третій четвер листопада.
Цей день відзначають і в Україні. Це прекрасний привід задуматися над тим, що в цілому у нашій країні зараз палить десята частина жінок, більше половини всіх чоловіків, 53% старшокласників.
Мета Міжнародного дня відмови від паління — сприяти зниженню поширення тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння усіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я. В наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Дослідження свідчать, що більшість дорослих курців (65%) хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину - одна із головних перешкод при відмові від паління.
В Україні тютюнопфаління є опосередкованою причиною кожного п'ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років. Щороку в нашій країні помирають від наслідків куріння близько 100 тис. людей. Ті, хто почав палити до 15 років уп’ятеро частіше помирають від раку легень.
За останні 5 років кількість жінок ¬курців в Україні збільшилася втричі. Треба відзначити, що куріння є однією з причин безпліддя . У жінок, що палять, нікотин погіршує оваріально-менструальний цикл, призводить у вагітних до мертвонародження , спричинює раннє статеве старіння, «в'яне шкіра», грубішає голос. У чоловіків у 80% випадків виявляють різні сексуальні порушення. Нерідко можна бачити мам з грудними дітьми і вагітних, які палять. На жаль, не всі до кінця розуміють, що їх куріння робить малюка пасивним курцем й істотно ускладнює розвиток дитини, погіршує її здоров’я.
Сумна статистика в Україні щодо куріння серед дітей. Серед випускників шкіл близько 60 % уже палять відкрито. І, як мінімум, кожен другий учень 8¬го класу хоча б раз пробував закурити.
Вчені з'ясували, що куріння в ДВА рази небезпечніше для організму, що росте, ніж для дорослого. Смертельна доза для дорослої людини міститься в одній пачці сигарет, якщо її викурити відразу, а для підлітків - півпачки. Були навіть зареєстровані випадки смерті підлітків від поспіль викурених двох - трьох сигарет через різке отруєння життєво важливих центрів, в результаті якого наступала зупинка серця і припинялося дихання.
Серце у курця робить в добу на 15 тисяч скорочень більше, а живлення організму киснем і іншими необхідними речовинами відбувається гірше, оскільки під впливом тютюну кровоносні судини у підлітка спазмуються.
Вчені з'ясували, що в тютюні міститься маса отруйних речовин. Серед них найбільш відомий нікотин: по своїй отруйності він рівний дії синильної кислоти.
Окис вуглецю (чадний газ) вступає в з'єднання з гемоглобіном, який транспортує кисень. При курінні відбувається різке зменшення вмісту кисню в крові. На це дуже негативно реагує головний мозок підлітка. Аміак подразнює слизову оболонку рота, гортані, трахеї, бронхів. Ось чому у курців спостерігається рихлість ясен, виразки в роті, часто виникають ангіни. Від тривалого куріння відбувається звуження голосової щілини, з'являється осиплість голосу.
В останні роки вчені приділяють пильну увагу речовинам, що викликають рак. До них, в першу чергу, відносяться бензопірен і радіоактивний ізотоп полоній-210. Якщо курець набере в рот дим, а потім видихне його через хустку, то на білій тканині залишиться коричнева пляма. Це і є тютюновий дьоготь. У ньому особливо багато речовин, що викликають рак.
Важко навіть перелічити шкідливі речовини, що містяться в тютюні, адже їх нарахували майже 1200!
За останні десятиліття вчені все частіше почали виявляти у людей, що не палять, хвороби, властиві курцям. Причина? Люди, що не палять, тривалий час перебували в приміщенні разом з курцями. При курінні в організм курця проникає 25% отруйних речовин, 25% шкідливих речовин тютюнового диму згоряє, а 50% разом димом надходять у повітря. А ним дихають оточуючі. Виходить, що люди, самі не бажаючи того - «палять». З'явився навіть спеціальний термін - «пасивне» куріння.
Тривале перебування у компанії курців для того, хто не палить, буде відповідати трьом активно спаленим цигаркам у день. Діти, які проживають з батьками, що палять, мають підвищену чутливість до респіраторних захворювань та інші проблеми порушення їх росту та розвитку.
Скільки цигарок пасивно "палять" діти завзятих курців? Після обстеження майже 60 дітей віком 11-15 років вчені встановили, що тютюновий дим, який вони вдихають протягом року в квартирах, де палять батьки, рівнозначний за дією в середньому 80 цигаркам.
Результати обстеження дітей віком 7-11 років свідчать, що діти батьків-курців нижчі на зріст, у них гірше налагоджена дихальна функція, і вони вдвічі частіше страждають від легеневих захворювань.
У сім'ї, де палили батьки, згодом починають палити 67% хлопчиків і 78% дівчаток. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я - 80% таких дітей зберігають цю звичку й надалі.
Навіть у США, при всьому засиллі тютюнової реклами, десятки мільйонів американців кинули палити. Теж саме відбувається і в Англії, Швеції і Фінляндії. Норвегія твердо вирішила стати нацією, що не палить.У багатьох країнах прийняті закони, що забороняють підліткам палити.
У нашій країні законодавчо заборонено палити в громадських місцях.
Так чому ж все-таки продають сигарети в кіосках? Та тому, що, на жаль, категоричними заборонами не завжди вплинеш на завзятого курця. Всякого роду саморобки, сурогати куди шкідливіші, ніж тютюн, приготований у фабричних умовах. Просто заборонити людям палити, напевно, ще не можливо, а ось переконати кинути палити можна.
Шкода тютюну доведена, багато людей кинули палити, йде боротьба проти «пасивного» куріння ... Прихильники ж тютюну часто посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвін, Ньютон, А. М. Горький, композитор С. В. Рахманінов і навіть учений-терапевт С. П. Боткін - палили. Значить, куріння не заважало їм досягти успіхів? Хочу привести тут деякі вислови відомих діячів культури і науки. Письменник А. Дюма - молодший: «... Я відклав свою сигарету і присягнувся, що ніколи не буду палити. Цю клятву я твердо стримав і цілком переконаний, що тютюн шкодить мозку так само безумовно, як і алкоголь». Л. М. Толстой, кинувши палити, сказав так: «Я став іншою людиною. Просиджую до п'яти годин підряд за роботою, встаю абсолютно свіжим, а раніше, коли палив, відчував втому, запаморочення, нудоту, туман в голові ... ». Великий лікар С. П. Боткін був завзятим курцем. Вмираючи, ще порівняно не старим (57 років), він сказав: «Якби я не палив, то прожив би ще 10-15 років». Скільки б ще він зробив би для науки, для порятунку людей, але, на жаль, не зумівши позбавитися від своєї згубної звички, не зміг врятувати і себе.
Так говорили про шкоду куріння для розумової роботи дорослої людини видатні люди. Якщо ж вести мову про підлітків, то потрібно заявити категоричніше: РОЗУМОВА ПРАЦЯ І КУРІННЯ - НЕСУМІСНІ!
При першій спробі куріння - дере в горлі, прискорено б'ється серце, в роті з'являється осоружний смак. Всі ці неприємні відчуття, пов'язані з першою сигаретою, не випадкові. Це захисна реакція організму, і треба нею скористатися - відмовитися від наступної сигарети. Поки ще не настав час, коли зробити це буде не так легко.
До причин початку паління у дитячому віці слід віднести допитливість, приклад дорослих і друзів, вплив реклами, кіно, телебачення, наявність кишенькових грошей, бажання не відставати від однолітків і страх бути немодним і несучасним. Підлітки починають палити з-за переживань, відчуття внутрішнього дискомфорту, для підвищення, на їхню думку, працездатності, розумової активності, від «нічого робити», при зубному болю, для «заспокоювання нервів», щоб «заглушити» душевні проблеми.
Фактори, що сприяють початку і продовженню паління, дуже чисельні і різноманітні.
В якості прикладу можна привести класифікацію цих факторів:
• психологічні фактори (допитливість, потреба в експериментуванні, виклик, потреба здаватися сильним, «рання зрілість» та ін.);
• соціальне оточення (приклад і ставлення батьків, тиск товаришів, приклад «крутих» дорослих, наприклад, викладачів, знаменитих акторів, співаків та інших кумирів);
• фізіологічні фактори (ефект нікотину і оксиду водню, тривалість фази експериментування);
Є дані про те, що вживання сигарет 10-17 річними школярами пов'язано з «почуттям неспроможності» у школі. Звернення до сигарети - це намір підвищити занижену самооцінку. Серед 30% школярів, які регулярно вживають тютюн, росте число тих, хто має серйозні проблеми з вимогами школи. Звернення до цигарки у більшості випадків вказує на болючі проблеми, основу яких частково створюють батьки, які пред'являють підвищені вимоги до навчання, а також те, що багато школярів не отримують достатньої підтримки від батьків, які вимагають добре вчитися і самим справлятися з невдачами і кризами. В таких випадках впевненість школяра у собі падає з-за однієї поганої оцінки, виникає почуття нервозності і невдоволення батьків.
Якщо хтось буде вважати, що шкода, яку наносить паління здоров'ю, маячить десь далеко, а можливо, і взагалі омине його, - він помиляється. Подивіться уважно на людину, що палить, на колір її обличчя, шкіру, пальці, зуби, зверніть увагу на її голос. Можна помітити зовнішні ознаки тютюнової інтоксикації.
На сучасному етапі боротьби із шкідливими звичками взагалі і тютюнопалінням, зокрема, необхідно сформувати, насамперед, у школярів і молоді, активну життєву позицію, впевненість, вміння прогнозувати події і їх наслідки, виходити із складних, нестандартних ситуацій з найменшими втратами для свого і суспільного здоров'я.
В основі профілактичної роботи у боротьбі з тютюнопалінням серед школярів і молоді повинно бути утвердження здорового способу життя кожної людини і всього суспільства. Пропаганда здорового способу життя повинна виходити не тільки від медичних працівників, скільки від батьків, вихователів і педагогів, чий авторитет для дітей, школярів і студентів залишається дуже високим.
Свідоме і відповідальне ставлення до здоров'я як загальнонародного надбання і національного багатства країни має стати нормою життя і поведінки всіх громадян України. Така норма передбачає викорінення шкідливих звичок, виховання культури спілкування, поведінки, дотримання режиму праці і відпочинку, систематичні заняття фізкультурою і спортом, підвищення санітарної культури і гігієнічних знань, гармонійний розвиток особистості ще з підліткового віку.
